МЯУ-МЯУ 4 MMC Тула

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Эта история началась, когда я решил попробовать закладки. Знал, что это нелегально и опасно, но моя жажда приключений и желание познать новое перебили все предостережения.

Заказал я свои пилюльки через тор, и вот они уже у меня в руках. Белый порошок, притягательно сверкающий, как магнитик для детей. Решил не заморачиваться с весами и отмерил дозу глазомером. Кто знает, может, это была первая ошибка.

Пара минут прошла, и я чувствовал, как наступает действие. Все начало казаться интереснее и ярче. Моя реальность расширилась, и я рофлил на все, что смешно и несмешно одновременно. Ничего не имеет значения, кроме моих ощущений здесь и сейчас.

Замечательно, подумал я. Время поиграть в второй. Ведь виртуальный мир тоже может быть удивительным, особенно в таком состоянии.

Включил компьютер, установил Counter-Strike 2 и вошел в мир онлайн-гейминга. Мои реакции были остры как никогда, и я слепо реагировал на любое движение на экране. Я стал настоящим богом в этом виртуальном пространстве.

Но со временем моя игра стала меняться. Простирались часы, но мне казалось, что это были лишь минуты.

Но закончилось все, как обычно, на кумарах. Моя эйфория стала исчезать, и я понял, что недогон мне не хватает. Все действия замедлились, как медленное движение черепахи. Мир стал серым и однообразным.

Я заморочился, пытаясь найти в своих запасах что-то, что могло бы меня вернуть к жизни. В глаза мне попалась упаковка кетамина. Я не долго думая принял ее, надеясь на то, что этот наркотик возродит меня и вернет веселье и яркость в мою жизнь.

Кетамин начал действовать, но не так, как я ожидал. Моя реальность стала искажаться, и все вокруг меня плавало и искривлялось. Я был в океане странностей и причуд собственного сознания.

Но в это же время мой персонаж в игре двигался медленно и неуклюже. Я стал просто пушечным мясом, попадая под каждый выстрел. Рофлить и трэпить уже не было никакой возможности.

И тут я понял, что вся эта наркотическая суматоха была ошибкой.

Так что, парни и девчонки, стремитесь к натуральным эмоциям и достижениям.